Як виконується укладання дренажної труби – покрокове керівництво

Зміст:

Причини влаштування дренажної системи
Різновиди схем дренажу
Облаштування закритої системи
Як вибирати дренажні труби
Дренажні труби з пластику
Проєкт укладання труб
Самостійний монтаж
Експлуатація дренажної системи
Можливі помилки при встановленні дренажу

Нерідко ґрунтові та дощові води руйнівно впливають на фундамент будівлі. Були випадки, коли волога у великій кількості накопичувалася у верхніх частинах ґрунту, що призводило до підтоплення підвалу або цокольного поверху, вологості та деформації стін, появи на них грибка. Ефективний спосіб захисту фундаменту від таких неприємних наслідків − укладання дренажної труби.

Причини влаштування дренажної системи

Якщо труби розташувати по периметру земельного наділу, то можна побудувати надійне водовідведення. Відомо, що серйозну небезпеку для фундаменту приватного житла представляють ґрунтові та паводкові води, а також атмосферні опади, що випали в кількості, яка перевищує місячну норму.

Найчастіше прокладання дренажних труб проводиться до початку спорудження будинку. Але буває, що після закінчення будівельних робіт виникають серйозні основи для гідроізоляції фундаменту. Ось тоді при особливих умовах можна зайнятися підготовкою дренажу.

Розглянемо ситуацію, коли труби монтуються на початку будівництва, але при конкретних умовах:

• високий рівень розміщення ґрунтових вод − менше півтора метра до поверхні землі;
• пологість схилу місцевості сприяє регулярному накопиченню вологи;
• наявність глинистих та суглинкових ґрунтів із низькими водопропускними характеристиками;
• споруда розташована в місцевості, в якій за статистикою перевищено рівень місячних опадів.

Також велику роль відіграє глибина побудови інших споруд на прибудинковій території. Якщо поряд з головною будівлею є заглиблений фундамент, то підземні води не зможуть йти вільно і постійно накопичуватимуться під будинком, підвищуючи ризик його підтоплення. В якості бар'єра для природної циркуляції стічних вод виступає асфальт і вимощення з бетону на ділянці. В такому випадку буде правильним з'єднати зливові відходи з центральною системою.

Встановлення дренажної труби усуває збитки, завдані фундаменту скупченням вологи в землі навколо житла та зміни рівня стічних вод.

Різновиди схем дренажу

Відомі такі варіанти їх підготовки:

• відкритий (поверхневий);
• закритий (глибинний).

Перший вид − відкритий, необхідний при відведенні надлишків рідини, яка накопичилася в ґрунті від атмосферних опадів. Така дренажна система представлена траншеями й ровами.

Другий призначений для видалення ґрунтових вод і запобігання руйнації фундаменту споруди. Для цієї мети виконується укладання дренажної труби в канаву конкретної глибини. Причому труба має бути з перфорацією.

Облаштування закритої системи

Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.

Перш ніж приступити до цієї трудомісткої процедури, необхідно підготуватися і придбати сипучі будматеріали:

• Щебінь середньої/великої фракції, який потрібен для отримання стійкого шару, що перешкоджає потраплянню бруду і об'ємних фрагментів ґрунту в систему. А також цей матеріал захищає гофровану трубу від підвищеного тиску шару землі.
• Річковий пісок, що створює фільтраційну подушку.

Крім сипучих речовин, знадобляться:

• Дренажні труби, що формують саму систему водостоку. Залежно від хитромудрості проєкту підбирається діаметр і число трубних виробів. Останнім часом стали актуальними вироби ПВХ.
• Дренажні насоси, що забезпечують механічний водостік. Їх застосовують, коли ділянці завдано серйозної шкоди внаслідок підтоплення підземними стоками. Читайте також: "Який діаметр водостічної труби вибрати, як правильно розрахувати".
• Міцний геотекстиль, що захищає трубу від землі і має фільтруючі властивості. При укладанні дренажних труб з геотекстилем використовуються його різновиди: дорніт і флізелін.
• З'єднувальні муфти, що кріплять труби.

З метою регулярного очищення системи дренажу по периметру монтуються оглядові колодязі, а для збору рідини − колекторні.

Як вибирати дренажні труби

Перед тим, як встановити дренажну трубу, потрібно визначитися з виробами для роботи.

Важливо враховувати такі нюанси:

1. У підготовці системи водовідведення використовувати перфоровані труби.
2. Грамотно визначити необхідну кількість отворів і їх діаметр для виходу рідини і повітрообміну. Пріоритетне значення в загальній справі облаштування дренажної системи має матеріал труб.

Сьогодні ринок матеріалів для будівництва рясніє трубними виробами із:

• кераміки;
• азбестоцементу;
• полімерів.

В облаштуванні системи водовідведення дренажні труби з полімерів досягли піку популярності.

Вигода їхнього застосування в порівнянні з іншими видами полягає в наявності чудових технічних характеристик:

• тривалості терміну застосування − до 70 років;
• міцності;
• стійкості до замулювання;
• легкості і, відповідно, спрощення процесу встановлення і транспортування;
• стійкості до агресії хімічного середовища та процесів корозії;
• можливості самоочищення через гладкість поверхні труб;
• вигідного співвідношення якість\ ціна;
• легкості обслуговування, адже завдяки фільтру з геотекстилю, що входить в комплект труб, систему водовідведення не потрібно промивати.

За габаритами дренажні труби поділяються на малі та великі:

• до 150 мм − для системи з невеликою пропускною здатністю;
• до 300 мм − з підвищеним навантаженням.

Якщо схема дренажу має розгалужений вигляд, то краще використовувати труби й малого (для відгалужень), і великого діаметра (для центральної гілки системи).

Дренажні труби з пластику

Всі полімерні вироби, які застосовуються для монтажу дренажних систем, виконані з поліпропілену, полівінілхлориду або поліетилену.

До того ж вони бувають:

• Одно- і двошаровими, кількість шарів вводиться пропорційно величині густини ґрунту.
• Гнучкими/жорсткими. Перші знайшли застосування в складних розгалужених схемах, другі − у простих проєктах дренажу.
• З фільтруючою оболонкою/без неї. Найчастіше, в дренажних трубах передбачено ряд отворів по всій довжині. Якщо ж їх немає, тоді, скориставшись дрилем і тонким свердлом, можна зробити отвори самостійно.
• Гофровані/гладкі. На ринку будівельних матеріалів можна придбати труби, на поверхні яких є фільтруюче покриття – геотканина. Якщо ж воно відсутнє, то обгортання текстилем по периметру труби можна виконати самостійно, скориставшись підручним матеріалом для його закріплення − тонким дротом або мотузкою.

Проєкт укладання труб

Роботи з монтажу дренажної системи стартують з попереднього складання плану-схеми щодо її розміщення на конкретній території. При цьому обов'язково враховуються тип ґрунту і висота підземних вод. Найчастіше застосовують розгалужену схему з монтажем оглядових колодязів на стиках.

Відповідно до типу ґрунту вибирається відстань між відгалуженнями. Для глинистого ґрунту воно складе 10 м, суглинистого -20 м, піщаного -45 м.

Самостійний монтаж

Укладання дренажних труб своїми руками починається з конкретизації місця монтажу.

Розміщення може бути виконано у двох варіантах:

1. «Пристінна» дренажна система, яка встановлюється по периметру фундаменту приватної будівлі та захищає її від попадання вологи всередину.
2. Дренаж по периметру всієї прибудинкової території, що дозволяє уберегти й цоколь будівлі, і всі господарські споруди та зелені насадження.

Послідовність монтажних робіт:

1. Розмітити ділянку, де будуть знаходитися дренажні канави. За допомогою лазерного далекоміра можна істотно полегшити стартові дії. При цьому потрібно обов'язково звернути увагу на накопичені надлишки води після дощу, які наочно демонструють складності водообміну через підвищену щільність ґрунту або наявних перешкод. Читайте також: "Варіанти труб в канаву на заїзд до ділянки та правила їх встановлення".
2. Готувати дренажну траншею з урахуванням перепадів розмірів. Поглиблення знадобиться для швидкого і безперешкодного відтоку води. В процесі роботи можна застосувати водополивочний шланг. Набравши в траншею трохи води, можна побачити, наскільки легко йде рідина з поглиблення по всій довжині траншеї.
3. Перш ніж встановити дренажну трубу своїми руками, потрібно старанно утрамбувати дно траншеї. Потім укласти фільтраційний матеріал, кінці якого обов'язково повинні виходити за межі рову. Згори насипається річковий пісок і щебінь різних фракцій, але в певній послідовності: великий, а потім середній. Товщина щебеню не повинна перевищувати 20 см.
4. За допомогою труборіза або електролобзика нарізати дренаж згідно з параметрами схеми. Виконати укладання трубних виробів і з'єднати фітингами стики. Для надійності з'єднання попередньо нагріти стикувальні зрізи.
5. Потім провести обгортання труб геотекстилем, щільно закріпити тонким дротом або мотузкою місця стиків. Потрібно заздалегідь зрозуміти, як укладати дренажну трубу в геотекстилі, оскільки це один з відповідальних моментів монтажних робіт. Чудова пропускна здатність матеріалу дозволяє адсорбувати рідину, що виходить із перфорації. Також геотканина захищає перфораційні отвори труби від забруднення.
6. Дренаж обов'язково укладати під нахилом, з'єднуючи між собою кінці труби та оглядові колодязі. Останні можна використовувати двох видів: герметичні, коли надалі вода буде використовуватись для технічних потреб, і поглинаючі − зібрана рідина повернеться назад в ґрунт. Ухил дренажних виробів безпосередньо пов'язаний з їх діаметром, і чим розмір більше, тим нахил потрібен менший.
7. Завершити монтажні роботи необхідно насипанням щебеню і піску. Далі конструкцію слід обернути фільтруючим матеріалом і засипати шаром землі. Ось і всі основні етапи процедури − як укласти дренажну трубу своїми руками.

Експлуатація дренажної системи

При облаштуванні системи водостоку потрібно продумати все до дрібниць, якісно встановити, дотриматись основних правил експлуатації. Таким чином, термін функціонування дренажної системи буде значно продовжений.

В якості профілактики знадобиться обов'язковий огляд технічного стану дренажу, колодязів − приблизно раз на 4 роки. Замірювання рівня рідини в оглядових колодязях потрібно виконувати раз у 2 роки.

Навіть невелике відхилення цього параметра від норми говорить про:

• порушення цілісності труби;
• щільне засмічення;
• відкладення мулу на поверхні виробів;
• часткову деформацію трубопроводу у зв'язку з рухом ґрунту.

Подібних проблем можна не допустити, якщо своєчасно оглядати водовідведення та очищати його від різного сміття.

Можливі помилки при встановленні дренажу

Якість монтажу та ефективність роботи дренажної системи взаємопов'язані. Будь-які вади у процесі експлуатації можуть вивести систему з ладу, що призведе до ремонту ділянки або повної переінсталяції водовідведення. Тому доповнимо актуальну тему новою: про монтаж дренажної труби - як укладати грамотно.

Найпоширеніші помилки при встановленні:

• система трубопроводу вибиралася без урахування стану ґрунту;
• кут нахилу змінений або відсутній;
• на початкових етапах не планувалося відведення води з колодязів;
• відсутній геотекстиль або фільтраційний матеріал;
• труби спаяні недобросовісно;
• не дотримано техпроцес облаштування системи − монтаж проведений без відсипання піску/щебеню;
• відсутня перфорація.

Знаючи, як правильно укласти дренажну трубу з урахуванням особливостей розміщення ділянки, стану ґрунту; підготувавши план-схему укладання і покроково дотримуючись інструкції монтажу, можна досягти якісної системи водовідведення. А це означає, що цокольний поверх і підвал вашої будівлі буде надійно захищений від негативного впливу стічних вод.