Однотрубна система опалення – переваги системи та способи монтажу

Зміст:

Однією з конструкцій, призначених для прогріву приватного будинку, є однотрубна система опалення. Дана система досить проста, тому її часто беруть на озброєння власники приватних будинків. У даній статті буде розглянута схема однотрубного опалення приватного будинку та її особливості.

Влаштування однотрубної системи опалення

Ключова особливість цієї системи полягає в тому, що подача та відведення теплоносія виконуються однією трубою, до якої за допомогою підведень підключені всі опалювальні прилади, встановлені послідовно. Основна магістраль підключається до джерела тепла та потім повертається до нього ж, тим самим замикаючи контур. Для забезпечення необхідного тиску в системі присутня вертикальна труба, по якій вода підіймається до верхньої точки, а в міру охолодження переміщується далі.

Трохи інакше буде облаштоване опалення в одну трубу в приватному будинку, який має два поверхи. В такому випадку вода з вертикально встановленого стояка проходить по опалювальних контурах. На першому поверсі стояк опускається до рівня підлоги, в результаті чого утворюється розгінний колектор. Далі труба проходить по всьому будинку, подаючи воду до підключених опалювальних приладів, і вже після цього потрапляє до джерела тепла.

Схема однотрубної системи опалення в приватному будинку з двома поверхами має свої особливості:

• Перетин основної магістралі не змінюється на ділянках трубопроводу;
• Вода при проходженні через окремі опалювальні прилади втрачає частину температури, і ця тенденція буде зберігатися аж до потрапляння рідини в зону нагріву;
• Оскільки температура рідини падає, то кількість секцій батареї має поступово збільшуватися за напрямом руху теплоносія.

Втім, описаний процес можна компенсувати грамотним плануванням, яке дозволить обійтися без додаткових секцій. Якщо розігріта рідина буде потрапляти першою чергою до житлових приміщень, а потім до господарських, то розширювати батареї не доведеться.

Як правило, для нормального функціонування однотрубної системи опалення використовується примусовий рух води, для якого потрібен циркуляційний насос – в такому випадку робота опалення буде стабільною, але енергозалежною.

Якщо є деякі побоювання з приводу перебоїв з електрикою, то облаштовується самопливна однотрубна система опалення для будинку. Вона працює за описаним вище принципом: встановлюється розгінний колектор, який знаходиться на висоті хоча б 2 м від рівня підлоги.

Щоб система могла функціонувати, потрібен розширювальний бак, встановлений вище крайньої верхньої точки контуру трубопроводу. Як правило, місцем встановлення бачка є горище. Приєднаний до системи бачок забезпечує її роботу, але ефективність самопливної системи навіть при грамотному облаштуванні залишає бажати кращого – рух води внаслідок різниці температур не можна назвати досить інтенсивним.

Набагато краще працює закрита однотрубна система опалення з примусовою циркуляцією, яка забезпечується насосом. У таких конструкціях використовуються мембранні розширювальні бачки, оскільки система має замкнутий контур. Втім, розгінний колектор все одно буде потрібен – він буде підтримувати рівень води в усіх батареях і сприяти нормальному руху теплоносія.

Класифікація однотрубних опалювальних систем

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Існує два різних види однотрубних систем опалення:

1. Вертикальні. Даний вид систем використовується у двоповерхових будівлях. Прилади в такому випадку розташовуються один під одним (допускається лише незначне зміщення) і з'єднуються загальним стояком. Конструктивно ця схема більше схожа на комбіновану, оскільки в ній дуже добре помітна різниця між подачею та зворотною магістраллю. Помпа в даній системі не обов'язкова, але її завжди можна встановити для надійності.
2. Горизонтальні з нижнім розведенням. Така схема опалення в одну трубу використовується в одноповерхових будинках, що мають невелику площу. Природної циркуляції в такому випадку цілком достатньо, хоча зустрічаються і системи з встановленою помпою.

Підключати опалювальні прилади можна трьома способами:

• Знизу;
• Збоку;
• По діагоналі.

Найбільше поширення отримало нижнє підключення радіаторів, яке цінується за практично непомітні труби, що покращує інтер'єр приміщень (калькулятор радіаторів опалення). Втім, з точки зору ефективності такий варіант далекий від ідеального – тепловіддача батарей в такому випадку помітно знижується.

Оптимальним варіантом є діагональна схема підведення труб, при якій опалювальні прилади прогріваються належним чином і демонструють максимальну ефективність. У будь-якому випадку перед тим, як зробити однотрубну систему опалення, потрібно розробити проєкт, що відображає найдрібніші деталі майбутньої конструкції.

Переваги та недоліки однотрубних систем

Однотрубна система опалення приватного будинку має кілька вагомих позитивних якостей:

1. Простота. Монтаж і ремонт однотрубного опалення дуже часто здійснюється самостійно власниками будинків – і все завдяки простоті конструкції.
2. Дешевизна. Вартість елементів системи досить низька, що значною мірою пов'язано з простотою такого опалення. Для облаштування потрібний досить скромний набір матеріалів – наприклад, труб буде потрібно всього два види (одна для основної магістралі, друга – для підведень). Вертикальна система, звичайно, обійдеться дорожче, адже їй потрібно два контури трубопроводу.
3. Можливість модифікації. При наявності бюджету систему можна доопрацювати, використовуючи радіаторні термостатичні клапани, що дозволяють регулювати температуру кожного опалювального приладу окремо. Втім, залишається популярною і двотрубна система. Досить часто схема двотрубної системи опалення двоповерхового будинку дозволяє вирішити більшість завдань, з якими однотрубна не впоралася.

Також варто відзначити й основні недоліки однотрубного опалення:

1. Кожна наступна батарея отримує менше тепла, що особливо помітно у системах з нижнім розведенням.
2. Максимальна ефективність системи досягається тільки при встановленні циркуляційної помпи, що автоматично робить опалення енергозалежним.
3. Ефективність однотрубного опалення знижується при збільшенні площі та поверховості будівлі, в якій встановлена система.

Рекомендації з монтажу

При облаштуванні однотрубної системи опалення потрібно, попри її простоту, виконувати всі етапи роботи уважно і грамотно, враховуючи всі нюанси та особливості конструкції.

Щоб все було зроблено правильно, варто скористатися наступними рекомендаціями:

• Перед облаштуванням необхідно заздалегідь правильно розрахувати розміри труб, які входять у конструкцію;
• Трубопроводи не повинні перетинати лінію дверних прорізів, а стояки не повинні розташовуватися біля вікон;
• Для роботи системи примусової циркуляції підійдуть труби DN15, а для самопливної системи краще використовувати труби DN20;
• Потрібно не забувати про дотримання ухилу, який складає 5 мм на 1 м довжини трубопроводу у випадку з самопливною системою, і 3 мм – для системи з природною циркуляцією;
• Розгінний колектор повинен мати висоту не менше 2,2 м;
• Встановлений на холодному горищі розширювальний бачок потрібно обов'язково утеплювати, а трубу, що виходить з нього, вивести на вулицю;
• При використанні чавунного теплообмінника в котлі доведеться обійтися без холодного підживлення на зворотній трубі біля теплогенератора;
• Встановлювати занадто багато батарей на один опалювальний контур не варто – це завжди стає причиною браку тепловіддачі останніх батарей. Читайте також: "Як працює теплообмінник труба в трубі – переваги та недоліки пристрою".

Висновок

У підсумку можна сказати, що однотрубна система опалення при всіх її перевагах абсолютно не підходить для великих і багатоповерхових будинків. До того ж попри простоту і низьку вартість, така система викликає чимало проблем і вимагає уважного підходу при облаштуванні.