Якою повинна бути димова труба котельні – види, особливості, стандарти та переваги варіантів

Зміст:

Димові труби котелень являють собою вертикальні конструкції, що забезпечують виведення в атмосферу продуктів згоряння палива. У невеликих котельних використовується природна тяга, а у великих доводиться використовувати димові помпи, які дають змогу системі нормально функціонувати. У даній статті мова піде про димові труби котелень.

Нормативи димових труб

Конструктивно будь-яка димова труба котельні складається з фундаменту, цоколя і стовбура. Стовбур зсередини захищається футерівкою, для облаштування якої використовується жаростійка цегла.

Важливий пункт, який необхідно відразу відзначити – санітарні норми та правила передбачають пряму залежність між висотою димової труби та витратою палива. Крім того, повинен також враховуватися ступінь виділення золи з палива та кількість виділюваної сірки.

Згідно з стандартами, вихід димової труби повинен знаходитися як мінімум на 5 метрів вище коників всіх дахів, розташованих у радіусі 25 метрів від місця розташування самої труби.

Встановлення котельних труб повинне виконуватися згідно з певними стандартами:

• Конструкції, виконані з цегли, повинні мати висоту від 30 до 70 м при діаметрі, який варіюється в межах від 0,6 м до 8 м;
• Висота залізобетонних димових труб може досягати 300 м, а діаметр – 10 м;
• Сталеві димові труби котелень, виконані з листової сталі товщиною від 3 до 15 мм, у висоту не можуть бути більше ніж 40 м, а діаметр – від 0,4 до 1 м.

Для металевих споруд є і додаткове правило: якщо витрата багатозольного палива не перевищує 5 тонн на добу, то висота труби котельні може бути менше ніж 30 м. Недотримання цього правила ґрунтовно скоротить термін служби димової труби.

Розрахунок димової труби котельні

Працездатність системи безпосередньо залежить від того, як було виконано проєктування димових труб котелень, що охоплює наступні дії:

• Аналіз споруди;
• Аеродинамічний розрахунок труби та газового шляхопроводу, розташованого в котельні;
• Підбір оптимальних розмірів труби, необхідних для її функціонування;
• Розрахунок швидкості руху газів в будівлі та порівняння одержаних результатів з нормативами;
• Розрахунок природної тяги в димарі;
• Проведення розрахунків, які визначають міцність і стійкість конструкції;
• Розрахунок теплотехнічних характеристик;
• Вибір типу і способу фіксації труби;
• Відображення майбутньої конструкції на кресленні;
• Складання кошторису.

Результати проєктування дозволяють створити максимально ефективну конструкцію, здатну виконувати всі покладені на неї функції.

Розрахунок аеродинамічних характеристик дає можливість підібрати оптимальну висоту і діаметр труби, необхідної для роботи системи. Також на етапі проєктування необхідно враховувати обладнання, яке буде використовуватися в котельні – від цього залежить об'єм і характер руху газів, здатних при невірному розрахунку зруйнувати створену конструкцію.

Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.

В котельнях нерідко використовуються димові насоси та наддуви, що забезпечують подачу кисню в систему, і в цьому випадку висота труба не вплине на рівень тяги. Зовсім інша справа, якщо димова труба котельні буде працювати на природній тязі – висота та діаметр труби будуть створювати безпосередній вплив на ефективність роботи системи.

Втім, розрахунок тяги необхідний у будь-якому випадку: котельне обладнання викидає в атмосферу чимало шкідливих речовин, тому перед тим, як виконати монтаж димової труби котельні, доведеться пред'явити екологічне обґрунтування.

На основі отриманих даних складається технічне завдання, відповідно до якого здійснюється підключення газопроводів до труби та створюється креслення димової труби котельні. В техзавданні також відображається інформація про фундамент конструкції та її заземлення. Для труб нестандартних розмірів доведеться додатково розробляти індивідуальний паспорт.

Види димових труб

На сьогодні для котельного обладнання використовуються наступні види димових труб:

1. Колонні димові труби. Такі конструкції являють собою окремі будови. Опорним елементом труби в такому випадку є обичайка, для виробництва якої використовується високовуглецева сталь. Вся конструкція кріпиться до анкерного кошика, встановленого на фундаменті.
2. Фермові промислові труби. Для фіксації таких труб використовується самоопорна ферма, встановлена таким самим чином, як і в попередньому випадку.
3. Фасадні та навколофасадні труби. Подібні споруди фіксуються за допомогою спеціальних кронштейнів, закріплених на рамі, яка, своєю чергою, приєднується до стіни з використанням віброізоляційних деталей. Основна вага фасадних труб припадає на власний фундамент.
4. Безкаркасні самоопорні труби. Цей вид труб встановлюється прямо на даху будівлі та фіксується в приміщенні.
5. Щоглові труби на розтяжках. Ще один вид окремих споруд, закріплених за допомогою анкерного кошика, залитого у фундамент. Газопроводи щоглових труб кріпляться до опори за допомогою хомутів.

Котельні труби можуть мати як один, так і кілька стовбурів, що необхідно враховувати при проєктуванні та розрахунку майбутньої конструкції.

Нормативно-технічна документація

Монтаж котельних труб повинен виконуватись у повній відповідності до вимог, що надаються нормативними документами:

• Висота конструкції – ОНД №86;
• Ступінь вітрових навантажень – БНіП №2.01.07-85;
• Міцнісні характеристики – БНіП №2-23-81;
• Показники фундаменту – БНіП №2.03.01-84 та №2.02.01-83;
• При облаштуванні труб для газових котлів використовується БНіП №2-35-76;
• Для електричного котельного обладнання потрібно слідувати БНіП №11-01-03;
• Плануючи створення бетонної димової труби, необхідно відштовхуватися від вимог БНіП №2.03.01-84;
• У разі виготовлення димової труби зі сталі конструкція повинна відповідати вимогам СП №53-101-98 і ДСТУ 23118-99.

Висновок

Встановлення димової труби котельні повинне супроводжуватися дуже ретельним і продуманим підходом до роботи. Якщо всі етапи створення димової труби були виконані правильно, то змонтована конструкція зможе без найменших нарікань пропрацювати весь термін експлуатації.